17 Квітня - День Святкування Ікони Божої Матері «Геронтіссу»
Чудотворний образ Пресвятої Богородиці Геронтіссу1 знаходиться в монастирі Пантократор на Святій Горі Афон.
В точності про походження ікони ми не знаємо. Але імовірно чудотворний образ є даром Пантократору первостроителя цієї обителі візантійського імператора Олексія I Комніна. Деякі вчені вважають, що «Геронтіссу» – список з шанованою мозаїчної ікони Пресвятої Богородиці «Скоропослушниця» з константинопольського монастиря Пантократор.
Згідно давнього монастирського переказами, перше чудо від «Геронтиссы» на Святій Горі Афон відбулося під час будівництва майбутнього монастиря, яке проводилося приблизно в п'ятистах метрах від сучасних будівель. Одного разу вночі і ікона, і всі інструменти будівельників пропали, а вранці були знайдені на місці сучасного розташування монастиря. Так повторювалося кілька разів, поки нарешті не стало ясно, що Сама Пресвята Владичиця обирає саме те місце для влаштування Своєї обителі.
Назва ікони, яке перекладається з грецької як «Стариця» або «Настоятелька», і вказує на духовне верховенство над монастирем Пантократор Самої Божої Матері.
Історія появи цього найменування пов'язана з дивом.
Благочестивий ігумен Пантократора захворів і, отримавши одкровення про своє отшествии до Бога, попросив відслужити літургію і причастити його пречистых і животворящих Христових Таїн. Священик зволікав і не квапився виконати прохання хворого, поки не почув виходить від ікони Богоматері (яка тоді знаходилася у вівтарі) голос, що закликав його негайно виконати волю ігумена. Переляканий ієромонах поспішив виконати веління Богородиці: приступив до богослужіння і причастив вмираючого, після чого той мирно відійшов до Господа. Відтоді ікону Пресвятої Богородиці стали називати «Геронтіссу» (у зв'язку з тим, що вона протегує старцям (по-грецьки старець – герондас)).
У часи турецького панування на Балканах монастир зазнав нападу сарацинів. Мусульманин, який спробував розколоти образ на тріски, щоб блюзнірство розкурити від них трубку, був уражений сліпотою. Товариші нещасного кинули ікону в колодязь неподалік від обителі. Там Геронтіссу пролежала 80 років, поки не була знайдена афонськими ченцями. Місцезнаходження святині їм було зазначено родичами який осліп святотатца, який розкаявся перед смертю заповідав домочадцям відправитися на Афон і допомогти ченцям знайти чудотворний образ. Виконуючи його заповіт, родичі прибули на Святу Гору і вказали ченцям місце, куди була кинута свята ікона. Святиня була з честю вийнята з колодязя і урочистим хресним ходом віднесена в соборний храм обителі.
Ще одне вражаюче диво відбулося в XVII столітті. Одного разу в монастирі стався такий сильний голод, що братія почала поступово розходитися. Ігумен переконував всіх просити про допомогу Божу Матір і сам старанно молився. І Пресвята Богородиця не посоромила його сподівання! Одного разу вранці брати помітили, що з комори, де перебували в той час лише порожні судини, ллється ялин. Увійшовши всередину, вони були вражені: з одного глечика масло безперервно лилося через край. Ченці дякували Пресвяту Заступницю за швидку допомогу, а в пам'ять цієї події на іконі було зображено глечик з переливаються через край єлеєм.
На чудотворній іконі «Геронтіссу» Пресвята Богородиця представлена в молінні, в зростання. Її вигляд не залишає нікого байдужим, породжуючи у паломників почуття радості, надії, розради і душевного світу.
Первоначально Геронтисса находилась в алтаре собора, но после чуда, связанного с кончиной благочестивого игумена, её поместили в храм у северо-восточного столпа, поддерживающего купол собора. Это было сделано для того, чтобы ей могли поклониться и приходящие в монастырь паломники.
«Геронтисса» обновлена и обложена серебряной ризой. По преданию образ был покрыт ризой по велению Самой Богородицы. Сделано это было на пожертвование богатой константинопольской знатной дамы.
Ещё одно чудо Богородица совершила во время страшного пожара 2 декабря 1948 года. Над монастырём появилась туча, пролившая дождь, потушивший огонь.
Множество чудес и исцелений совершалось и продолжает происходить по молитвам перед чудотворной иконой Богоматери «Геронтисса». Пресвятая Богородица многократно являла Своё особое попечение об умирающих старцах, излечивала от различных болезней, в том числе и от рака.
Списки «Геронтиссы» есть во многих храмах Греции, и было замечено, что она исцеляет от бесплодия, помогает при родах, оказывает явную помощь в учёбе.
Тропарь, глас 4:
Яко пресветлая зірка,/ просяяв Божественними чудесы/ святий образ Твій, Избавительнице,/ променями благодаті і милосердя Твого/ освітивши уночі скорбот сущих./ Подай убт і нам, Всеблагая Діво,/ позбавлення від бід,/ зцілення недуг душевних і тілесних,/ спасіння і велику милість.
Кондак, глас 8:
До ікони Твоєї, Госпоже Пресвята,/ бедствовавшии з вірою притекше,/ заступництвом Твоїм избавишася від злих,/ але яко Матір Христа Бога,/ і нас свободи від лютих обстояний,/ тимчасових і вічних, так кличемо Ти:/ радуйся, Избавительнице наша від усіх бід.
Інші статті
- Икона Богородицы "Спорительница хлебов" написана по благословению старца Введенской Оптиной пустыни иеросхимонаха Амвросия. Отец Амвросий, великий русский подвижник ХIХ века, пламенел детской верой к Божией Матери.
- Параскева Сербська сталася благочестивого болгарського роду. З раннього віку вона була істинно віруючою, молилася, ходила в церкву, віддавала одяг біднякам, незважаючи на те, що батьки не схвалювали такі ознаки милосердя..