Собор Оптинских старців - свято, присвячене пам'яті 14 ченців, які проживали в Оптиної пустелі в період XVIII-XX століть (Оптинских старців). В цей день прославляються:

1. ієросхимонах Лев Оптинський (Наголкин), 1768-1841;
2. ієросхимонах Макарій Оптинський (Іванов), 1788-1860;
3. схиархимандрит Мойсей Оптинський (Путила), 1782-1862;
4. схиигумен Антоній Оптинський (Путила), 1795-1865;
5. ієросхимонах Іларіон Оптинський (Пономарьов), 1805-1873;
6. ієросхимонах Амвросій Оптинський (Грінок), 1812-1891;
7. схиархимандрит Ісаакій I Оптинський (Антимонов), 1810-1894;
8. ієросхимонах Анатолій Оптинський старший (Зерцалов), 1824-1894;
9. ієросхимонах Йосип Оптинський (Литовкин), 1837-1872;
10. схиархимандрит Варсонофій Оптинський (Плиханков), 1845-1913;
11. ієросхимонах Анатолій Оптинський молодший (Потапов), 1855-1922;
12. ієросхимонах Нектарій Оптинський (Тихонов), 1853-1928;
13. ієромонах Никон Оптинський (Бєляєв), 1888-1931;
14. архімандрит Ісаакій II Оптинський (Бобракова), 1865-1938.

Возникновение традиции оптинского старчества связано с возрождением православной жизни в Российской империи в конце XVIII - первой половине XIX веков. Именно в этот период монастырь Оптина пустынь, ранее переживавший период упадка, фактически стал неформальным центром духовной жизни России. Этому способствовало то, что первые настоятели возрожденной обители, Моисей и Леонид (в схиме Лев), были последователями святого преподобного Паисия Величковского, возрождавшего традиции исихазма (православного аскетизму), який став основою Оптинського старецтва. Оптинські старці слідували принципам послуху, глибокого смирення перед Богом, їх спосіб життя відповідав тому, що старці проповідували.

Большой авторитет в общественном сознании Оптинские старцы приобрели на фоне начавшихся в 60-е годы XIX века преобразований в России. Отмена крепостного права, зарождение интеллигенции, появление многочисленных революционных организаций - все это привело к том, что у старцев Оптиной пустыни стали искать ответы на духовные, мировоззренческие вопросы не только простые люди, но и известные представители творческих профессий. Для исповеди и бесед со старцами Оптину пустынь посещали Н.Гоголь, Л.Толстой, Ф.Достоевский, В.Соловьев и многие другие.

Самі старці також залишили велику літературну спадщину, издающееся під назвами "Листи Оптинских старців", "Повчання Оптинских старців", "Бесіди Оптинских старців", "Молитвослов Оптинских старців", "Оптинський квітник. Вислови преподобних Оптинских старців" і є одним з пам'ятників православної думки XIX століття. Збереглися відомості про численних прогнозах Оптинскими старцями Першої світової війни, переслідувань більшовиків на православ'я, подальшого відродження церкви в Росії та інших подій.

Один из старцев, Исаакий Оптинский младший, был расстрелян в годы Советской власти за "церковную деятельность" и прославлен как новомученик. Каноническое прославление Оптинских старцев началось на Поместном соборе Русской православной Церкви 1988 года. В этом году был канонизирован иеросхимонах Амвросий (Гренков). Остальные старцы были прославлены поначалу как местночтимые (26 июля 1996 года), а в 2000 году - общецерковно. 25 декабря 2009 года служба Собору преподобных Оптинских старцев была утверждена Священным Синодом.

Мощі старця Лева (Наголкина), Макарія (Іванова), Іларіона (Пономарьова), Анатолія (Зерцалова), Варсонофія (Плиханкова) та Анатолія (Потапова) були знайдені в 1998 році в Оптиній пустині.